Багато підприємств складають протоколи “на око” — без дотримання ДСТУ 4163:2020. Такий підхід може мати наслідки: від плутанини в документації до визнання рішень недійсними.
Протокол — це інформаційно-аналітичний документ, що фіксує хід зборів, засідань чи нарад і рішення, які були прийняті.
Яким може бути протокол:
• Стислий — лише питання, доповідачі та рішення;
• Повний — із виступами учасників;
• Стенографічний — дослівна фіксація всього, що відбувалось.
Оформлення:
• На бланку підприємства, структурного підрозділу або аркуші формату А4.
• Назва ПРОТОКОЛ — великими літерами, напівжирним.
• Дата — день проведення зборів, а не день підписання.
• Індекс — номер зборів у межах року.
• Місце проведення — населений пункт (або “дистанційно”, якщо онлайн).
• Заголовок — вид заходу + орган/підрозділ, напр.: «Протокол засідання ревізійної комісії».
Текст протоколу має дві частини:
1. Вступна — хто головував, секретар, учасники, запрошені, порядок денний.
2. Основна — по кожному пункту:
• СЛУХАЛИ: прізвище доповідача + суть
• ВИСТУПИЛИ: прізвища виступаючих + суть
• ВИРІШИЛИ / УХВАЛИЛИ: що, кому, у які строки
• При голосуванні — фіксують: «за», «проти», «утримався»
Підписи:
Спочатку головуючий або голова, потім — секретар.
ВАЖЛИВО:
Журнал реєстрації протоколів не є обов’язковим — він не передбачений нормативно.
⸻
Висновки:
1. Дотримання структури та реквізитів — обов’язкове.
2. Протокол — не формальність, а доказовий документ.
3. Навіть оформлення має значення — від шрифту до підписів.